Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (4)Автореферати дисертацій (1)Реферативна база даних (6)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Назарчук Ю$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 6
Представлено документи з 1 до 6
1.

Назарчук Ю. С. 
Еколого-географічні особливості ліхенобіоти степової зони південного заходу України [Електронний ресурс] / Ю. С. Назарчук // Вісник Одеського національного університету. Біологія. - 2013. - Т. 18, Вип. 1. - С. 28-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vonu_biol_2013_18_1_5
Встановлено закономірності географічного поширення лишайників степової зони південного заходу України. Показано, що ліхенобіота розподіляється за 7 еколого-географічними групами: мультизональною, аридною, неморальною, бореальною, океанічною, монтанною та аркто-альпійською. Обговорено особливості різних еколого-географічних груп видів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 566.226 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
2.

Назарчук Ю. С. 
Лишайники острова Зміїний (Україна) [Електронний ресурс] / Ю. С. Назарчук, С. Я. Кондратюк // Український ботанічний журнал. - 2007. - Т. 64, № 6. - С. 859-866. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2007_64_6_10
В результате исследования лихенофлоры о. Змеиный (Украина) идентифицированы 72 вида лишайников, среди которых Opegrapha demutata, О. chevallieri и Physcia tenella subsp. marina - новые для территории Украины, а также 10 видов новых для степной зоны Украины и 47 - для северо-западного Причерноморья. Проанализированы систематическая структура лихенофлоры, приуроченность к типам субстрата, частота встречаемости, а также связь лихенофлоры острова с другими степными лихенофлорами.
Попередній перегляд:   Завантажити - 911.97 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
3.

Ходосовцев О. Є. 
Лишайники та ліхенофільні гриби регіонального ландшафтного парку "Тилігульський" (Одеська область, Україна) [Електронний ресурс] / О. Є. Ходосовцев, В. В. Дармостук, Ю. С. Назарчук // Чорноморський ботанічний журнал. - 2016. - Т. 12, № 2. - С. 167-179. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Chbj_2016_12_2_8
Наведено дані про зростання 116 видів лишайників та 10 видів ліхенофільних грибів дендрологічного парку "Асканія-Нова" ім. Ф. Е. Фальц-Фейна. З них 81 вид виявився новим для біосферного заповідника, 10 видів - виключені зі складу його ліхенобіоти. Вперше для території України наводяться Caloplaca substerilis Vondrak, Palice & van den Boom, Lecania sylvestris (Arnold) Arnold, Marchandiomyces corallines (Roberge) Diederich & D. Hawksw., Polychidium muscicola (Sw.) Gray, Scytinium callopismum (A. Massal.) Otalora, P. M. Jorg. & Wedin. Для її рівнинної частини вперше вказуються Candelariella faginea Nimis, Poelt & Puntillo, C. subdeflexa (Nyl.) Lettau, Flavoplaca dichroa (Arup) Arup, Froden & Sochting, Verrucaria breussii Diederich & Van den Boom.Наведено дані про зростання 52 видів лишайників та 9 видів ліхенофільних грибів Національного природного парку "Олешківські піски". З них 51 вид виявилися новим для цієї території. Ліхенофільний гриб Homostegia piggotii Berk. et Broome - вперше наводиться для ліхенобіоти України. Для кожного виду вказані відділення заповідника, де його було знайдено, а саме "Буркути" (54 види) та "Раденське" (36 видів), а також еколого-субстратна характеристика 18 відділення, Homostegia, Dacampia, Taeniolella, Раденське, Буркути.Наведено дані про зростання 120 видів лишайників та 12 видів ліхенофільних грибів регіонального ландшафтного парку "Тилігульський" (Одеська область). З них 43 види виявилися новими для регіонального парку, а 9 видів - виключені зі складу його ліхенобіоти. Stigmidium mycobilimbiae Cl. Roux, Triebel & Etayo та Toninia subfuscae (Arnold) Timdal вперше наведено для території України. Знахідки Opegrapha centrifuga A. Massal. та Stigmidium glebarum (Arnold) Hafellner є другими на території України.У результаті досліджень виявлено 156 видів лишайників та 44 види ліхенофільних грибів. Ліхенофільні гриби Cercidospora xanthoriae, Endococcus fusiger, Rosellinula frustulosae, Stigmidium squamariae, Tremella phaeophysciae, Xenonectriella leptaleae та лишайник Coenogonium pineti виявились новими для степової зони України. 79 видів лишайників та 36 ліхенофільних грибів є новими для Національного природного парку "Бузький Гард". 7 видів лишайників та 2 види ліхенофільних грибів визначено до роду і потребують подальшої детальнішої ідентифікації. Наявність експонованих та затінених гранітних поверхонь, місць з тимчасовими та постійними водостоками, прошарок грунту в Актовському, Арбузинському, Петропавлівському каньйонах, старі штучні лісові листяні масиви в урочищах "Василева Пасіка" та особливо "Лабіринт" зумовлює високе гамма-різноманіття Трикратського гранітного масиву. Природні біотопи ландшафту цього масиву займають близько 750 га і містять 200 видів лишайників та ліхенофільних грибів, тому цей ландшафт можна вважати одним із "гарячих точок" біорізноманіття рівнинної частини України. Найбільше видів лишайників (84) зростає на гранітних відслоненнях, трохи менше на корі дерев (64) - лише 12 видів виявлено на грунті та прошарках пилу між гранітними брилами. Ліхенофільні гриби Трикратського кристалічного масиву репрезентують високий рівень видового різноманіття, 36 видів із 44 виявлених приурочені до лишайників, що зростають на відслоненнях гранітів. У межах масиву охороняється лишайник Lasallia pustulata, внесений до Червоної книги України. Лишайники Acrocordia gemmata, Bacidia fraxinea, B. rubella, Caloplaca monacensis, Chaenotheca chlorella, C. trichialis, Cladonia uncialis, Coenogonium pineti, Lichinella nigritella, L. stipatula, Opegrapha niveoatra, Pseudoschismatomma rufescens, Ramalina intermedia, Scytinium gelatinosum, Xanthoparmelia loxodes та X. pokornyi включено до списку видів, що потребують охорони в межах Миколаївської області.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
4.

Назарчук Ю. С. 
Вплив препарату радіфарм на подолання спокою насіння кипариса аризонського (Cupressus arizonica Parl.) та кипарисовика лавсона (Chamaecyparis lawsoniana Greene) [Електронний ресурс] / Ю. С. Назарчук, О. Б. Паузер // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія : Біологія. - 2017. - № 3. - С. 163-169. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NZTNPU_2017_3_32
Попередній перегляд:   Завантажити - 710.061 Kb    Зміст випуску     Цитування
5.

Кадуріна А. О. 
Символіка споруд Дюківського парку в Одесі. Спадщина сільськогосподарської виставки 1950-х рр. [Електронний ресурс] / А. О. Кадуріна, Ю. С. Назарчук // Збірник наукових праць Уманського національного університету садівництва. - 2020. - Вип. 97(1). - С. 181-190. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/zhpumus_2020_97(1)__21
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.489 Mb    Зміст випуску     Цитування
6.

Бондаренко О. Ю. 
Види рослин школи садівництва м. Одеси (ХІХ–ХХ ст.) (за матеріалами MSUD) [Електронний ресурс] / О. Ю. Бондаренко, Ю. С. Назарчук // Агроекологічний журнал. - 2023. - № 1. - С. 47-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2023_1_7
Озеленення півдня України є актуальним питанням і велику роль у цьому процесі виконують і аматори, і, історично - професійні установи (розплідники, дендрарії, ботанічні сади тощо). Інформацію про їх роботу можна отримати, у т. ч. і на основі колекційних зборів, зокрема - гербаріїв. Об'єкт дослідження у Гербарії ОНУ імені І. І. Мечникова (MSUD) були гербарні аркуші, на етикетках яких містився напис "Школа садівництва". Цей заклад існував у м. Одеса до (за непрямими відомостями) 1929 р. Знайдено 116 гербарних аркушів для 88 видів. Колекторами були Г. Й. Потапенко (збори 1917, 1923 рр.) та А. Кратінов (1919, 1920 рр.). За авторства Г. Й. Потапенка представлено 101 г.а. (78 видів, 36 родин). За кількістю видів і родів переважають родини: Rosaceae, Fabaceae, Salicaceae, Aceraceae, Pinaceae. Серед життєвих форм представлено: 49 фанерофітів, 22 хамефіти, чотири види з перехідними формами, три види - трав'янисті рослини. Созофітами нині є Ginkgo biloba, Taxus baccata. Адвентивних - 19 видів (24,36 %); за хронотипом переважають кенофіти (16 видів). За частотою трапляння нині у флорі м. Одеси, види розподілено: 13 видів зустрічаються "поодиноко"; 14 - "зрідка", 24 - "часто", 18 - "масово". Збори А. Кратінова представлено 15 г.а. та 13 видами з 11 родин. Лише дві родини (Oleaceae і Vitaceae) включають по два види та роди. У спектрі життєвих форм - три фанерофіти, один вид із перехідною формою, чотири хамефіти, п'ять видів трав'янистих рослин. Синантропними видами є 30,80 % видів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 184.459 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського